моторошно

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

мо́-то-рош-но

Прислівник.Корінь: -мотор-; суфікси: -ош-н-о-

Вимова[ред.]

  • МФА: ['motoroʃno]
  • Вітчизняна транскрипція: [мóторошно]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. прислівник до моторошний ◆ І моторошно в темноті буран завив, як та сирена... , «Павло Тичина, II, 1957, 152» ◆ В темряві моторошно бряжчала зброя, непокоїлися коні. , «Михайло Стельмах, I, 1962, 636»
  2. у знач.присудк. сл. про почуття страху, тривоги, яке хтось переживає; страшно ◆ [Михайло:] Жінко! Мені щось моторошно. Чи пити, чи не пити? , «Іван Котляревський, II, 1953, 60» ◆ [Анна:] Моторошно.. Усе мені здається, що ось-ось якесь нещастя... , «Іван Франко, IX, 1962, 111» ◆ Тяжко було мені й моторошно самому в полі. , «Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 153» ◆ Дівчині стало лячно, моторошно, вона ладна була залишити помешкання. , «М. Олійник»

Синоніми[ред.]

  1. боязко, боязливо, боязно, жаско, жахно, запко, лячно, страшно, торопко

Антоніми[ред.]

  1. безбоязно, безстрашно, відважно, героїчно, мужньо, сміливо, сміло, хоробро

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Похідне від укр. моторошний, далі від укр. моторочний, від псл. *motorъčьnъjь.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]