Українська

бо́-яз-ко
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.

Корінь: -бояз-; суфікс: -к; закінчення: -о.

прислівник до боязкий. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Мати боязко на його [батька] споглядала — гніву не вбачала, тільки думу Марко Вовчок
1. у знач. присудк. сл. страшно. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Не боязко [пастухам], заснути можна сміло: Отара стишилась, лінується ходить Л. І. Глібов

Найтісніша спорідненість
іменники: боягуз, боягузка, боягузливість, боягузтво, боязкість, боязнь, боязливість прикметники: боягузливий, боязкий, боязливий дієслова: боятися прислівники: боягузливо, боязливо

Від ??

Список перекладів

Список перекладів