Українська

бо-яз-ли́-во
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.

Корінь: -бояз-; суфікс: -лив; закінчення: -о.

рідк. прислівник до боязливий. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Намагався [лікар] боязливо уникати подій, які «хвилюють серце» Іван Ле

Найтісніша спорідненість
іменники: боягуз, боягузка, боягузливість, боягузтво, боязкість, боязнь, боязливість прикметники: боягузливий, боязкий, боязливий дієслова: боятися прислівники: боягузливо, боязко

Від ??

Список перекладів