Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	на́глий	на́гле	на́гла	на́глі
Р.	на́глого	на́глого	на́глої	на́глих
Д.	на́глому	на́глому	на́глій	на́глим
З. (^іст./_неіст.)	на́глого (іcт.) на́глий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	на́гле	на́глу	на́глих (іст.) на́глі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	на́глим	на́глим	на́глою	на́глими
М.	на́глім на́глому	на́глім на́глому	на́глій	на́глих

на́г-лий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -нагл-; закінчення: -ий.

який наступає чи відбувається раптово, несподівано, непередбачено. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Садівник і Мала нка стояли хвилю мов остовпілі, не розуміючи, що мас значити сей наглий викрик. І. Я. Франко
розм. який відбувається надто швидко, несподівано і напружено. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ На валах стояли гармати і гаківниці, щоб відбивати наглі напади ворогів. Зінаїда Тулуб, Людолови
діал. невідкладний, негайний; терміновий. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Поясненням таким розчарував я вас, ласкавий мій читачу, Тож пояснити все потребу наглу бачу. М. Т. Рильський

Найтісніша спорідненість
прислівники: нагло

Від ??

який наступає чи відбувається раптово, несподівано, непередбачено

який відбувається надто швидко, несподівано і напружено

невідкладний, негайний; терміновий
Польська_pl: nagły ^(pl)