наракаць

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Білоруська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. мин. наказ.
Я нарака́ю нарака́ў,
нарака́ла
Ты нарака́еш нарака́ў,
нарака́ла
нарака́й
Ён
яна
яно
нарака́е нарака́ў
нарака́ла
нарака́ло
Мы нарака́ем нарака́лі
Вы нарака́еце нарака́лі нарака́йце
Яны нарака́юць нарака́лі
Дієприкм. теп. ч. нарака́чы
Дієприкм. мин. нарака́ўшы
Дієприсл. теп. ч.
Прикм. пас.
Майб буду/будзеш… нарака́ць


Шаблон:морфо-be

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. нарікати. ◆ Можна плакаць і стагнаць, ды на долю наракаць

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]