доля

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	до́ля	до́лі
Р.	до́лі	до́ль
Д.	до́лі	до́лям
З.	до́лю	до́лі
Ор.	до́лею	до́лями
М.	до́лі	до́лях
Кл.	до́ле*	до́лі*

до́-ля

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -дол-; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [ˈdɔlʲɐ] (одн.), [ˈdɔlʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. перебіг подій, збіг обставин, напрям життєвого шляху, що ніби не залежать від бажання, волі людини. ◆ немає прикладів застосування.
2. умови життя; життєвий шлях і те, що на ньому трапляється. ◆ немає прикладів застосування.
3. бажане, щасливе життя.
4. стан, у якому перебуває або перебуватиме що-небудь; майбутнє чогось. ◆ немає прикладів застосування.
5. муз. частина розміру музичного такту. ◆ До́ля та́кту — одиниця метру, музичного розміру. ◆ Си́льна до́ля — частина розміру музичного такту, на яку припадає наголос.
6. у старій російській системі мір: одиниця маси (ваги), що дорівнювала 44,435 мг. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

перебіг подій, збіг обставин, напрям життєвого шляху

умови життя; життєвий шлях і те, що на ньому трапляється

бажане, щасливе життя

стан, у якому перебуває або перебуватиме що-небудь; майбутнє чогось

частина розміру музичного такту

одиниця маси (ваги)

Джерела

• Словник УЛІФ: доля
• Словник УЛІФ: доля

Див. також

• Доля