Українська

до́-ля

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -дол-; закінчення: -я.

перебіг подій, збіг обставин, напрям життєвого шляху, що ніби не залежать від бажання, волі людини.^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.
умови життя; життєвий шлях і те, що на ньому трапляється. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ немає прикладів застосування.
бажане, щасливе життя. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]}
стан, у якому перебуває або перебуватиме що-небудь; майбутнє чогось. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ немає прикладів застосування.
муз. частина розміру музичного такту. ^{[≈ 5]}^{[≠ 5]}^{[▲ 5]}^{[▼ 5]} ◆ До́ля та́кту — одиниця метру, музичного розміру. ◆ Си́льна до́ля — частина розміру музичного такту, на яку припадає наголос.
у старій російській системі мір: одиниця маси (ваги), що дорівнювала 44,435 мг. ^{[≈ 6]}^{[≠ 6]}^{[▲ 6]}^{[▼ 6]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість

перебіг подій, збіг обставин, напрям життєвого шляху

умови життя; життєвий шлях і те, що на ньому трапляється

бажане, щасливе життя

стан, у якому перебуває або перебуватиме що-небудь; майбутнє чогось

частина розміру музичного такту

одиниця маси (ваги)