науковий працівник

Українська

Тип та синтаксичні ознаки

на-у-ко́-вий пра-ців-ни́к

Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.

Вимова

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. вчений, який за основним місцем роботи професійно займається науковою, науково-технічною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію підтверджену результатами атестації. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми