працівник
Українська
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | працівни́к | працівники́ |
| Р. | працівника́ | працівникі́в |
| Д. | працівнико́ві працівнику́ |
працівника́м |
| З. | працівника́ | працівникі́в |
| Ор. | працівнико́м | працівника́ми |
| М. | працівнико́ві працівникі́ |
працівника́х |
| Кл. | працівнику́ | працівники́ |
пра-ців-ни́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -прац-; суфікс: -івник.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- трудяща людина, трудівник. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- рідк. те ж саме, що робітник. [≈ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- чого і без додатка член якогось виробничого колективу, особа, яка бере участь у певному трудовому процесі, працює за певним фахом. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- людина, що працює в якійсь галузі народного господарства, науки, культури. [≈ 4] ◆ науковий працівник
- Синоніми
- ↑ ?
- ↑ робітник
- ↑ ?
- ↑ трудівник, робітник, трудар; (в установі) службовець, співробітник; (колега) співпрацівник; (культури) діяч; (науковий) науковець.
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Синоніми
[ред.]Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| трудяща людина, трудівник | |
| робітник | |
| член якогось виробничого колективу, особа, яка бере участь у певному трудовому процесі, працює за певним фахом | |
| людина, що працює в якійсь галузі народного господарства, науки, культури | |