невідлучний
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | невідлу́чний | невідлу́чне | невідлу́чна | невідлу́чні |
| Р. | невідлу́чного | невідлу́чного | невідлу́чної | невідлу́чних |
| Д. | невідлу́чному | невідлу́чному | невідлу́чній | невідлу́чним |
| З. (іст./неіст.) | невідлу́чного (іcт.) невідлу́чний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}} |
невідлу́чне | невідлу́чну | невідлу́чних (іст.) невідлу́чні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}} |
| О. | невідлу́чним | невідлу́чним | невідлу́чною | невідлу́чними |
| М. | невідлу́чнім невідлу́чному |
невідлу́чнім невідлу́чному |
невідлу́чній | невідлу́чних |
не-від-лу́ч-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікси: не-від-; корінь: -луч-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- якого годі відлучити. ◆ Пізнала Крука… невідлучного товариша Мстислава. I︠U︡lian Opilʹsʹkyĭ, Mykola Mykolaĭovych Ilʹnyt︠s︡ʹkyĭ. Tvory v chotyrʹokh tomakh. - Том 1 - Сторінка 123, 1994
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Прислів’я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |