невідлучний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | невідлу́чний | невідлу́чна | невідлу́чне | невідлу́чні |
| Р. | невідлу́чного | невідлу́чної | невідлу́чного | невідлу́чних |
| Д. | невідлу́чному | невідлу́чній | невідлу́чному | невідлу́чним |
| З. | невідлу́чного (іcт.) невідлу́чний (неіст.) |
невідлу́чну | невідлу́чне | невідлу́чних (іст.) невідлу́чні (неіст.) |
| О. | невідлу́чним | невідлу́чною | невідлу́чним | невідлу́чними |
| М. | невідлу́чнім невідлу́чному |
невідлу́чній | невідлу́чнім невідлу́чному |
невідлу́чних |
не-від-лу́ч-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікси: не-від-; корінь: -луч-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- якого годі відлучити. ◆ Пізнала Крука… невідлучного товариша Мстислава. I︠U︡lian Opilʹsʹkyĭ, Mykola Mykolaĭovych Ilʹnyt︠s︡ʹkyĭ. Tvory v chotyrʹokh tomakh. - Том 1 - Сторінка 123, 1994
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів’я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |