Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	недоу́мний	недоу́мне	недоу́мна	недоу́мні
Р.	недоу́много	недоу́много	недоу́мної	недоу́мних
Д.	недоу́мному	недоу́мному	недоу́мній	недоу́мним
З. (^іст./_неіст.)	недоу́много (іcт.) недоу́мний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	недоу́мне	недоу́мну	недоу́мних (іст.) недоу́мні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	недоу́мним	недоу́мним	недоу́мною	недоу́мними
М.	недоу́мнім недоу́мному	недоу́мнім недоу́мному	недоу́мній	недоу́мних

не-до-у́м-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: недо-; корінь: -ум-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
мед. як ім. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Інструкція центральної опікунської ради при НКСЗ УСРР «Про порядок, як визнавати душевно-хворих і недоумних за недієздатних для настановлення над ними опіки» №33 9 грудня 1931 р. Джерело — Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України / Рада Народних Комісарів УРСР, Робітничо-Селянський Уряд України. – [Харків]: [Пролетар], 1931. – 771 с..

Найтісніша спорідненість
іменники: недоумок

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)

недоумний