Перейти до вмісту

незабаром

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

не-за-ба́-ром
Прислівник; незмінний.

Корінь: -незабаром-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. через деякий час, невеликий період після чого-небудь ◆ Незабаром після того вийшла воля Панас Мирний, IV, 1955, 295
    ◆ Знайомство Міцкевича з Пушкіним, як усім відомо, незабаром перейшло в дружбу Максим Рильський, III, 1956, 304
  2. через короткий відрізок часу; трохи згодом ◆ Дворак верхи кудись скочив і повернувся незабаром Марко Вовчок, I, 1955, 175
    ◆ На ґанку загупали чиїсь швидкі кроки, потім шалено задзвонив дзвоник, незабаром постукали в двері Михайло Стельмах, І, 1962, 448
  3. У найближчому майбутньому; скоро ◆ Схаменіться! будьте люде, Во лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люде Тарас Шевченко, I, 1951, 331
    ◆ — А чи чував ти, Федосію Андрійовичу, що ось незабаром буде заведена для сільських учителів форма? Степан Васильченко, I, 1959, 142
  4. у значенні присудкового слова скоро ◆ Ось уже різдво незабаром Андрій Головко, II, 1957, 506
    ◆ Рвався [Черниш] до нього [берега] очима, всією істотою. Ось уже незабаром, ось уже близько… Олесь Гончар, III, 1959, 352

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від бари́ти «затримувати, гаяти; [боронити] Ж», заба́ра «затримка», заба́рливий, забарни́й, невзаба́рі, незаба́ром, обаря́ти «баритися», оба́ратися «унезабарі» Ж — рос. бари́ть «затримувати», білор. барыць ««тс.»; — залишок psl. bariti «говорити, балакати», спорідненого з ба́ри, похідного від праіндоєвр. *bha-, того самого, що і в словах ба́яти, бала́кати та ін.; значення розвивалось так: «балакати — забалакувати — затримувати розмовами — затримувати»; непереконливими є спроби пов'язання з коренем by-, тим самим, що в бути (Mikl. EW 26), зокрема з його різновидом у слові ба́вити (Ильинский РФВ 62, 251—253), або з сербохорв. забо̀равити «забути», psl. variti «іти вперед» (Trubacev, ZfSl З, 671), як і з рос. барин «пан» (Даль І 49; Краучук Белар. лінгв. 4, 68).— Мельничук Этимология 1967,60.— Див. ще ба́яти.— Пор. ба́ри, бая́ти.


Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]