балакати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Дієслово. Відповідне дієслово доконаного виду — побалакати

Корінь: -балак-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

МФА: [baˈɫɑkat̪ɪ]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що розмовляти. ◆ А мельник той був чоловік дуже понурий., і балакати не любив Марко Вовчок
  2. перех. говорити, казати. ◆ — Сьогодні Зінька така сумна була. Питала мене, чи правда, що ото балакають? Головко
  3. неперех., розм. володіти мовою. ◆ Ось уже їй восьмий пішов, а вона ще й балакати не навчилась Панас Мирний

Синоніми[ред.]

  1. говорити

Антоніми[ред.]

  1. мовчати

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Із псл. *balakati.

Переклад[ред.]