балакати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бала́каю бала́кав бала́катиму  —
Ти бала́каєш бала́кав
бала́кала
бала́катимеш бала́кай
Він
Вона
Воно
бала́кає бала́кав
бала́кала
бала́кало
бала́катиме  —
Ми бала́каєм(о) бала́кали бала́катимем(о) бала́каймо
Ви бала́каєте бала́кали бала́кайте
Вони бала́кають бала́кали бала́катимуть  —
Дієприкм. теп. ч. бала́кающий
Дієприкм. мин. ч. бала́кавший
Дієприсл. теп. ч. бала́кая
Дієприсл. мин. ч. бала́кав, бала́кавши
Пас. дієприкм. теп. ч. бала́каемый
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма бала́каовано

ба-ла́-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — побалакати.

Корінь: -балак-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що розмовляти. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ А мельник той був чоловік дуже понурий, і балакати не любив Марко Вовчок
  2. перех. говорити, казати. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ — Сьогодні Зінька така сумна була. Питала мене, чи правда, що ото балакають? А. В. Головко
  3. неперех., розм. володіти мовою. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Ось уже їй восьмий пішов, а вона ще й балакати не навчилась Панас Мирний

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Із псл. *balakati

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]