балакати
Зміст
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Дієслово. Відповідне дієслово доконаного виду — побалакати
Корінь: -балак-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
МФА: [baˈɫɑkat̪ɪ]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що розмовляти. ◆ А мельник той був чоловік дуже понурий., і балакати не любив Марко Вовчок
- перех. говорити, казати. ◆ — Сьогодні Зінька така сумна була. Питала мене, чи правда, що ото балакають? Головко
- неперех., розм. володіти мовою. ◆ Ось уже їй восьмий пішов, а вона ще й балакати не навчилась Панас Мирний
Синоніми[ред.]
- —
- говорити
- —
Антоніми[ред.]
- —
- мовчати
- —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Споріднені слова | |
Етимологія[ред.]
Із псл. *balakati.
Переклад[ред.]
розмовляти
|
|
|
говорити
|
|
|
