Перейти до вмісту

неозначено-особовий

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. неозна́чено-особо́вий неозна́чено-особо́ве неозна́чено-особо́ва неозна́чено-особо́ві
Р. неозна́чено-особо́вого неозна́чено-особо́вого неозна́чено-особо́вої неозна́чено-особо́вих
Д. неозна́чено-особо́вому неозна́чено-особо́вому неозна́чено-особо́вій неозна́чено-особо́вим
З. (іст./неіст.) неозна́чено-особо́вого (іcт.)
неозна́чено-особо́вий (неіст.)
{{{з (чол, неіст)}}}
неозна́чено-особо́ве неозна́чено-особо́ву неозна́чено-особо́вих (іст.)
неозна́чено-особо́ві (неіст.)
{{{з (мн, неіст)}}}
О. неозна́чено-особо́вим неозна́чено-особо́вим неозна́чено-особо́вою неозна́чено-особо́вими
М. неозна́чено-особо́вім
неозна́чено-особо́вому
неозна́чено-особо́вім
неозна́чено-особо́вому
неозна́чено-особо́вій неозна́чено-особо́вих

не-о-зна́-че-но-о-со-бо́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікси: не-о-; корінь: -знач-; суфікс: -ен; інтерфікс: -о-; корінь: -особ-; суфікс: -ов; закінчення: -ий.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. лінгв. односкладні речення, у яких дійова особа мислиться неозначено, чітко не окреслено, а співвідносний із присудком головний член виражений дієсловом у формі третьої особи множини теперішнього чи майбутнього часу або формою множини минулого часу дійсного способу [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Форми третьої особи множини використовують у неозначено-особовому значенні: Нас повідомляють.
    Синоніми
    1. ?
    Антоніми
    1. ?
    Гіпероніми
    1. ?
    Гіпоніми
    1. ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]
    • Hramatyka ukraïnsʹkoï movy Ivan Romanovych Vykhovanet︠s︡ʹ, K. H. Horodensʹka, A. P. Hryshchenko Rad. shkola, [1982 175]