нудотливий
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | нудо́тливий | нудо́тлива | нудо́тливе | нудо́тливі |
| Р. | нудо́тливого | нудо́тливої | нудо́тливого | нудо́тливих |
| Д. | нудо́тливому | нудо́тливій | нудо́тливому | нудо́тливим |
| З. | нудо́тливого (іcт.) нудо́тливий (неіст.) |
нудо́тливу | нудо́тливе | нудо́тливих (іст.) нудо́тливі (неіст.) |
| О. | нудо́тливим | нудо́тливою | нудо́тливим | нудо́тливими |
| М. | нудо́тливім нудо́тливому |
нудо́тливій | нудо́тливім нудо́тливому |
нудо́тливих |
ну-до́т-ли-вий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: --.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- який викликає нудоту 2 ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |