нудотливий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | нудо́тливий | нудо́тлива | нудо́тливе | нудо́тливі |
Р. | нудо́тливого | нудо́тливої | нудо́тливого | нудо́тливих |
Д. | нудо́тливому | нудо́тливій | нудо́тливому | нудо́тливим |
З. | нудо́тливого (іcт.) нудо́тливий (неіст.) |
нудо́тливу | нудо́тливе | нудо́тливих (іст.) нудо́тливі (неіст.) |
О. | нудо́тливим | нудо́тливою | нудо́тливим | нудо́тливими |
М. | нудо́тливім нудо́тливому |
нудо́тливій | нудо́тливім нудо́тливому |
нудо́тливих |
ну-до́т-ли-вий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який викликає нудоту 2 ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |