Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	німе́цький	німе́цьке	німе́цька	німе́цькі
Р.	німе́цького	німе́цького	німе́цької	німе́цьких
Д.	німе́цькому	німе́цькому	німе́цькій	німе́цьким
З. (^іст./_неіст.)	німе́цького (іcт.) німе́цький (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	німе́цьке	німе́цьку	німе́цьких (іст.) німе́цькі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	німе́цьким	німе́цьким	німе́цькою	німе́цькими
М.	німе́цькім німе́цькому	німе́цькім німе́цькому	німе́цькій	німе́цьких

ні-ме́ць-кий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -німець-; суфікс: -к; закінчення: -ий.

що стосується німців або Німеччини, зв’язаний з ними. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
власні назви: Німеччина ін. іменники: німець, німка, німкеня

Від ??

Список перекладів
Іспанська_es: alemán, germano Італійська_it: tedesco (germanico) Англійська_en: German Нідерландська_nl: Duits ^→ nl Німецька_de: deutsch Російська_ru: немецкий Французька_fr: allemand Чеська_cs: německý