ординальний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | ордина́льний | ордина́льна | ордина́льне | ордина́льні |
Р. | ордина́льного | ордина́льної | ордина́льного | ордина́льних |
Д. | ордина́льному | ордина́льній | ордина́льному | ордина́льним |
З. | ордина́льного (іcт.) ордина́льний (неіст.) |
ордина́льну | ордина́льне | ордина́льних (іст.) ордина́льні (неіст.) |
О. | ордина́льним | ордина́льною | ордина́льним | ордина́льними |
М. | ордина́льнім ордина́льному |
ордина́льній | ордина́льнім ордина́льному |
ордина́льних |
ор-ди-на́ль-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -ординаль-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [ɔrdeˈnɑlʲnei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розміщений у певному порядку ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
Список перекладів | |