ортогональний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | ортогона́льний | ортогона́льне | ортогона́льна | ортогона́льні |
| Р. | ортогона́льного | ортогона́льного | ортогона́льної | ортогона́льних |
| Д. | ортогона́льному | ортогона́льному | ортогона́льній | ортогона́льним |
| З. (іст./неіст.) | ортогона́льного ортогона́льний |
ортогона́льне | ортогона́льну | ортогона́льних ортогона́льні |
| О. | ортогона́льним | ортогона́льним | ортогона́льною | ортогона́льними |
| М. | ортогона́льному ортогона́льнім |
ортогона́льному ортогона́льнім |
ортогона́льній | ортогона́льних |
Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- той, що має прямий кут (або прямі кути)
- прямокутний, взаємно перпендикулярний. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
- косокутний
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі. форми:
- іменники: ортогональність
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники: ортогонально
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |