орчиковий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | орчико́вий | орчико́ва | орчико́ве | орчико́ві |
Р. | орчико́вого | орчико́вої | орчико́вого | орчико́вих |
Д. | орчико́вому | орчико́вій | орчико́вому | орчико́вим |
З. | орчико́вого (іcт.) орчико́вий (неіст.) |
орчико́ву | орчико́ве | орчико́вих (іст.) орчико́ві (неіст.) |
О. | орчико́вим | орчико́вою | орчико́вим | орчико́вими |
М. | орчико́вім орчико́вому |
орчико́вій | орчико́вім орчико́вому |
орчико́вих |
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- підпряжений на орчику (про коня) ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі. форми:
- іменники: орчик
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |