Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	пов'я́заний	пов'я́зана	пов'я́зане	пов'я́зані
Р.	пов'я́заного	пов'я́заної	пов'я́заного	пов'я́заних
Д.	пов'я́заному	пов'я́заній	пов'я́заному	пов'я́заним
З.	{{{з (чол)}}}	пов'я́зану	пов'я́зане	{{{з (мн)}}}
О.	пов'я́заним	пов'я́заною	пов'я́заним	пов'я́заними
М.	пов'я́заному пов'я́занім	пов'я́заній	пов'я́заному пов'я́занім	пов'я́заних

по-в'я́-за-ний

Пасивний дієприкметник.

Префікс: по-; корінь: -в'яз-; суфікс: -ан; закінчення: -ий.

дієприкм. минулого часу, пасивного стану до пов'язати 1—8 і пов'язатися. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Для Марії перший час війни був назавжди пов'язаний зі смертю її матері і семирічної дочки Лесі. Семен Журахович, «Дорога..», 1948 р. ◆ Увійшла худа бабуся…, по самі брови пов'язана чорною, виношеною хусткою. Марко Вовчок, «Вибр.», 1937 р. ◆ Тепер аж не уявляєш собі, як можна працювати оперативно, не бувши пов'язаний радіотелефоном з диспетчером МТС. Юрій Яновський, «II», 1954 р. ◆ Пов'язана в пучечки верба; З'являються переможці елліни, що женуть списами поперед себе, мов отару, гурти.. полонених і пов'язаних устяж троянців і троянок. Леся Українка, «II», 1951 р.

Найтісніша спорідненість
іменники: пов'язка дієслова: пов'язати, пов'язатися

Список перекладів