пов'язка

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. пов'я́зка пов'я́зки
Р. пов'я́зки пов'я́зок
Д. пов'я́зці пов'я́зкам
З. пов'я́зку пов'я́зки
Ор. пов'я́зкою пов'я́зками
М. пов'я́зці пов'я́зках
Кл. пов'я́зко* пов'я́зки*

по-в'я́з-ка

Іменник жіночого роду, відмінювання 3*a.

Префікс: по-; корінь: -в'яз-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. вузький шматок тканини, яким обв'язують що-небудь (голову, руку і т. ін.). ◆ Пані Люба недужа лежить з пов'язкою на голові в ліжку. Степан Васильченко, «III», 1960 р. ◆ Жінки клопочуться з ізоляційним матеріалом, з отією самою синтетичною скловатою, захищаючись від її гострої пилюки марлевими пов'язками. Олесь Гончар, «Тронка», 1963 р.
  2. смужка тканини на рукаві як знак чого-небудь. ◆ До нас під'їхав на коні офіцер військової академії з червоною пов'язкою на рукаві. Петро Панч, «На калиновім мості», 1965 р.
  3. шматок тканини, бинта і т. ін., що підтримує хвору частину тіла в потрібному положенні або закріплює на ній перев'язний матеріал. ◆ Остапові зсунулась пов'язка з рани, і.. йому ніяк не вдавалось зав'язати її. Михайло Коцюбинський, «I», 1955 р. ◆ Рука висіла у нього на пов'язці. Натан Рибак, «Час», 1960 р.
  4. старовинний жіночий головний убір. ◆ Темне волосся, зачесане на проділ, прикривала шовкова біла пов'язка, кінці якої спускалися на груди. Семен Скляренко, «Святослав», 1959 р.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Див. пов'язати

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]