Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	покомунізо́ваний	покомунізо́ване	покомунізо́вана	покомунізо́вані
Р.	покомунізо́ваного	покомунізо́ваного	покомунізо́ваної	покомунізо́ваних
Д.	покомунізо́ваному	покомунізо́ваному	покомунізо́ваній	покомунізо́ваним
З. (^іст./_неіст.)	покомунізо́ваного покомунізо́ваний	покомунізо́ване	покомунізо́вану	покомунізо́ваних покомунізо́вані
О.	покомунізо́ваним	покомунізо́ваним	покомунізо́ваною	покомунізо́ваними
М.	покомунізо́ваному покомунізо́ванім	покомунізо́ваному покомунізо́ванім	покомунізо́ваній	покомунізо́ваних

по-ко-му-ні-зо́-ва-ний

Пасивний дієприкметник.

Префікс: по-; корінь: -комуніз-; суфікс: -ован; закінчення: -ий.

дієприкм. теперішнього часу, активного стану до покомунізувати . ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Звісно, такі колаборантські заяви одного з лідерів українців залишилися на його покомунізованій совісті, проте, вони розкривають сутність важливості саме національного характеру війни. Стамбол Ігор. Війна України з Росією в інтелектуальній спадщині лідерів українства ХХ століття

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

покомунізований