пошесний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | по́шесний | по́шесна | по́шесне | по́шесні |
| Р. | по́шесного | по́шесної | по́шесного | по́шесних |
| Д. | по́шесному | по́шесній | по́шесному | по́шесним |
| З. | по́шесного (іcт.) по́шесний (неіст.) |
по́шесну | по́шесне | по́шесних (іст.) по́шесні (неіст.) |
| О. | по́шесним | по́шесною | по́шесним | по́шесними |
| М. | по́шеснім по́шесному |
по́шесній | по́шеснім по́шесному |
по́шесних |
по́-шес-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: по-; корінь: -шес-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- прикм. до пошесть. [≠ 1][▲ 1] ◆ Замість у власній посудині спарити куплене молоко, вдоволяється, що ґаздиня це робить у власному горшку, з якого щойно перед хвилиною пила дитина, котра видужала з пошесної недуги. Степан Гайдучок, «З наплечника мандрівника» Джерело — https://photo-lviv.in.ua/layfkhaky-dlia-mandrivok-u-horakh-stolitn-oi-davnyny-vid-profesora-tilovykhovannia-stepana-hayduchka/.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |