Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	правови́й	правове́	правова́	правові́
Р.	правово́го	правово́го	правово́ї	правови́х
Д.	правово́му	правово́му	правові́й	правови́м
З. (^іст./_неіст.)	правово́го правовий {{{з (чол, неіст)}}}	правове́	правову́	правови́х правові́ {{{з (мн, неіст)}}}
О.	правови́м	правови́м	правово́ю	правови́ми
М.	правово́му правові́м	правові́м правово́му	правові́й	правови́х

пра-во-ви́й

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.

Корінь: -прав-; суфікс: -ов; закінчення: -ий.

що стосується права, зв’язаний з ним. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]}
◆ Міжнаро́дна правова́ допомо́га — співробітництво держав у наданні взаємної допомоги в галузі правосуддя.
◆ Правова́ держа́ва — в політико-юридичній теорії – держава, найважливішими ознаками якої є панування закону в усіх сферах суспільного життя; зв'язаність законом держави і її органів; судовий захист прав громадян і взаємна відповідальність держави та особи.
◆ Правова́ інформа́тика — прикладна наука, яка вивчає проблеми збирання, реєстрації, збереження та використання правової інформації.
◆ Правова́ культу́ра — система цінностей, стереотипів поведінки, правових традицій, прийнятих членами певної спільноти і яка використовується для регулювання їхньої діяльності.

Найтісніша спорідненість
іменники: право

Від ??

Список перекладів

Словник УЛІФ: правовий
Правовий // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.