Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	прийменнико́вий	прийменнико́ве	прийменнико́ва	прийменнико́ві
Р.	прийменнико́вого	прийменнико́вого	прийменнико́вої	прийменнико́вих
Д.	прийменнико́вому	прийменнико́вому	прийменнико́вій	прийменнико́вим
З. (^іст./_неіст.)	прийменнико́вого (іcт.) прийменнико́вий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	прийменнико́ве	прийменнико́ву	прийменнико́вих (іст.) прийменнико́ві (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	прийменнико́вим	прийменнико́вим	прийменнико́вою	прийменнико́вими
М.	прийменнико́вім прийменнико́вому	прийменнико́вім прийменнико́вому	прийменнико́вій	прийменнико́вих

прий-мен-ни-ко́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -прийменник-; суфікс: -ов; закінчення: -ий.

який уживається з прийменником ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Коли однорідні члени речення виражаються прийменниковими словосполученнями, то прийменник здебільшого повторюється при кожному члені. Джерело — з наук. літ.. ◆ Серед прийменникових конструкцій, що виражають спосіб дії, багато фразеологізованих. Джерело — з наук. літ..

Найтісніша спорідненість
іменники: прийменник

Від ??

Список перекладів
Англійська_en: prepositional ^(en) Російська_ru: предложный ^(ru)

прийменниковий