Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	присудко́вий	присудко́ва	присудко́ве	присудко́ві
Р.	присудко́вого	присудко́вої	присудко́вого	присудко́вих
Д.	присудко́вому	присудко́вій	присудко́вому	присудко́вим
З.	присудко́вого (іcт.) присудко́вий (неіст.)	присудко́ву	присудко́ве	присудко́вих (іст.) присудко́ві (неіст.)
О.	присудко́вим	присудко́вою	присудко́вим	присудко́вими
М.	присудко́вім присудко́вому	присудко́вій	присудко́вім присудко́вому	присудко́вих

при-суд-ко́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -присудк-; суфікс: -ов; закінчення: -ий.

лінгв. що стосується присудка, зв’язаний з ним; предикативний. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Присудкове підрядне речення.
◆ присудкове слово — невідмінюване слово зі значенням стану, що виступає як головний член у безособовому реченні.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів