Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	проворкува́тий	проворкува́те	проворкува́та	проворкува́ті
Р.	проворкува́того	проворкува́того	проворкува́тої	проворкува́тих
Д.	проворкува́тому	проворкува́тому	проворкува́тій	проворкува́тим
З. (^іст./_неіст.)	проворкува́того (іcт.) проворкува́тий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	проворкува́те	проворкува́ту	проворкува́тих (іст.) проворкува́ті (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	проворкува́тим	проворкува́тим	проворкува́тою	проворкува́тими
М.	проворкува́тім проворкува́тому	проворкува́тім проворкува́тому	проворкува́тій	проворкува́тих

про-вор-ку-ва́-тий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -провор-; суфікси: -к -уват; закінчення: -ий.

те ж саме, що проворний. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)

проворкуватий