радісно-урочистий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | ра́дісно-урочи́стий | ра́дісно-урочи́ста | ра́дісно-урочи́сте | ра́дісно-урочи́сті |
| Р. | ра́дісно-урочи́стого | ра́дісно-урочи́стої | ра́дісно-урочи́стого | ра́дісно-урочи́стих |
| Д. | ра́дісно-урочи́стому | ра́дісно-урочи́стій | ра́дісно-урочи́стому | ра́дісно-урочи́стим |
| З. | ра́дісно-урочи́стого (іcт.) ра́дісно-урочи́стий (неіст.) |
ра́дісно-урочи́сту | ра́дісно-урочи́сте | ра́дісно-урочи́стих (іст.) ра́дісно-урочи́сті (неіст.) |
| О. | ра́дісно-урочи́стим | ра́дісно-урочи́стою | ра́дісно-урочи́стим | ра́дісно-урочи́стими |
| М. | ра́дісно-урочи́стім ра́дісно-урочи́стому |
ра́дісно-урочи́стій | ра́дісно-урочи́стім ра́дісно-урочи́стому |
ра́дісно-урочи́стих |
ра́-діс-но-у-ро-чи́ст-ий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -радіс-; корінь: -урочис-; суфікси: -но-т-; закінчення: -ий
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- що поєднує радість і урочистість ◆ Радісно-урочистий настрій змінюється на тривожно-діловий.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |