розкучманий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | розку́чманий | розку́чмана | розку́чмане | розку́чмані |
| Р. | розку́чманого | розку́чманої | розку́чманого | розку́чманих |
| Д. | розку́чманому | розку́чманій | розку́чманому | розку́чманим |
| З. | розку́чманого (іcт.) розку́чманий (неіст.) |
розку́чману | розку́чмане | розку́чманих (іст.) розку́чмані (неіст.) |
| О. | розку́чманим | розку́чманою | розку́чманим | розку́чманими |
| М. | розку́чманім розку́чманому |
розку́чманій | розку́чманім розку́чманому |
розку́чманих |
роз-ку́ч-ма-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: роз-; корінь: -кучма-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. з буйною кучмою. ◆ А скільки їх, розхристаних, розкучманих гасає вечорами на мопедах по Вільшанці! , ««Молодий комунар», № 164 (3923), 29.08.1987»
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |