розмовно-офіційний

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. розмо́вно-офіці́йний розмо́вно-офіці́йна розмо́вно-офіці́йне розмо́вно-офіці́йні
Р. розмо́вно-офіці́йного розмо́вно-офіці́йної розмо́вно-офіці́йного розмо́вно-офіці́йних
Д. розмо́вно-офіці́йному розмо́вно-офіці́йній розмо́вно-офіці́йному розмо́вно-офіці́йним
З. розмо́вно-офіці́йного (іcт.)
розмо́вно-офіці́йний (неіст.)
розмо́вно-офіці́йну розмо́вно-офіці́йне розмо́вно-офіці́йних (іст.)
розмо́вно-офіці́йні (неіст.)
О. розмо́вно-офіці́йним розмо́вно-офіці́йною розмо́вно-офіці́йним розмо́вно-офіці́йними
М. розмо́вно-офіці́йнім
розмо́вно-офіці́йному
розмо́вно-офіці́йній розмо́вно-офіці́йнім
розмо́вно-офіці́йному
розмо́вно-офіці́йних

розмо́вно-офіці́йний

Прикметник, відмінювання 1a. Префікс: роз-; корінь: -мов-; суфікси: ; корінь: -офіцій-; суфікс: ; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лінгв. про стиль мовлення, що застосовується в офіціозі. ◆ Розмовний стиль поділяється на два підстилі: а) розмовно-побутовий; б) розмовно-офіційний. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова. 3-тє вид., доповнене. — X.: Торсінг, 2003.- 448 с. 966-670-136-7.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. розмовний стиль

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]