розмовно-офіційний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | розмо́вно-офіці́йний | розмо́вно-офіці́йна | розмо́вно-офіці́йне | розмо́вно-офіці́йні |
Р. | розмо́вно-офіці́йного | розмо́вно-офіці́йної | розмо́вно-офіці́йного | розмо́вно-офіці́йних |
Д. | розмо́вно-офіці́йному | розмо́вно-офіці́йній | розмо́вно-офіці́йному | розмо́вно-офіці́йним |
З. | розмо́вно-офіці́йного (іcт.) розмо́вно-офіці́йний (неіст.) |
розмо́вно-офіці́йну | розмо́вно-офіці́йне | розмо́вно-офіці́йних (іст.) розмо́вно-офіці́йні (неіст.) |
О. | розмо́вно-офіці́йним | розмо́вно-офіці́йною | розмо́вно-офіці́йним | розмо́вно-офіці́йними |
М. | розмо́вно-офіці́йнім розмо́вно-офіці́йному |
розмо́вно-офіці́йній | розмо́вно-офіці́йнім розмо́вно-офіці́йному |
розмо́вно-офіці́йних |
розмо́вно-офіці́йний
Прикметник, відмінювання 1a. Префікс: роз-; корінь: -мов-; суфікси: -н-о; корінь: -офіцій-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лінгв. про стиль мовлення, що застосовується в офіціозі. ◆ Розмовний стиль поділяється на два підстилі: а) розмовно-побутовий; б) розмовно-офіційний. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова. 3-тє вид., доповнене. — X.: Торсінг, 2003.- 448 с. 966-670-136-7.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |