росохатий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	росоха́тий	росоха́те	росоха́та	росоха́ті
Р.	росоха́того	росоха́того	росоха́тої	росоха́тих
Д.	росоха́тому	росоха́тому	росоха́тій	росоха́тим
З. (іст./неіст.)	росоха́того росоха́тий	росоха́те	росоха́ту	росоха́тих росоха́ті
О.	росоха́тим	росоха́тим	росоха́тою	росоха́тими
М.	росоха́тому росоха́тім	росоха́тому росоха́тім	росоха́тій	росоха́тих

ро-со-ха́-тий

Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.

Корінь: -росох-; суфікс: -ат; закінчення: -ий.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: [росоха́тий]

Семантичні властивості

Значення

1. книжн. те ж саме, що розгалужений. ◆ [він] Бував тут не раз, але завжди влітку росохата дрібнолиста груша кидала таку густу тінь довкола себе, що в її орбіті й трава не росла. (Ірина Вільде, Сестри Річинські) ◆ Наставав час на одягання і кликано покоївок, які її супонили, приміряли роброни і криноліни, причісували і наклеювали мушки або малювали росохаті жилки на скронях і на підборідді, які означали різне: зальотність, неспокій духа, закоханість, або радісну допитливість. (Юрій Косач, Володарка Понтиди, 2015, 24)

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Росо́ха іменники: розсо́ха, розсоха́ч прикметники:

Етимологія

Від пол. rosochaty, яке походить від псл. *orz(ъ)socha. Також має спільне походження з українським розсоха (від соха) та, фактично, є варіантом для слова розсохатий.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• стаття у Великому словнику польської мови
• Етимологічний словник української мови. Том 5 (П—С). — Київ, 2006. — с. 124 ("розсоха"); с. 362 ("соха").