світлий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. сві́тлий сві́тла сві́тле сві́тлі
Р. сві́тлого сві́тлої сві́тлого сві́тлих
Д. сві́тлому сві́тлій сві́тлому сві́тлим
З. сві́тлого (іcт.)
сві́тлий (неіст.)
сві́тлу сві́тле сві́тлих (іст.)
сві́тлі (неіст.)
О. сві́тлим сві́тлою сві́тлим сві́тлими
М. сві́тлім
сві́тлому
сві́тлій сві́тлім
сві́тлому
сві́тлих

сві́т-лий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -світл-; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Який випромінює яскраве світло (про джерело світла).
  2. Добре освітлений, наповнений світлом.
    1. Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення).
  3. Не темного кольору.
    1. Менш насичений порівняно з основним кольором.
  4. Чистий, прозорий (про рідину, скло і т. ін.).
    1. Високий, ясний, чистого тембру (про голос, звуки і т. ін.).
  5. перен. Нічим не засмучений; радісний, щасливий.
    1. Приємний, радісний (про почуття, настрій).
    2. Шаблон:у знач. ім. світле, -лого. Приємне, радісне почуття, радісний настрій.
    3. Осяяний внутрішнім світлом (про обличчя, чоло).
    4. Неглибокий за ступенем вияву; легкий.
  6. перен. Нічим не затьмарений; спокійний.
    1. Який виражає умиротвореність, заспокоєність, упокорення.
  7. перен. Який має високі моральні якості; благородний.
    1. Шаблон:у знач. ім. світле, -лого. Символ істини, розуму, освіти або радості, щастя.
    2. Який виражає чистоту, щирість почуттів, прагнень.
  8. перен. Ясний, логічний, чіткий (про розум, думки і т. ін.).
  9. заст., нар.-поет. Вживається як постійний епітет (звичайно до слів цар, князь, боярин, а також при слові рай)
    1. Вельможний, знатний ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

темний

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]