Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	славу́тицький	славу́тицьке	славу́тицька	славу́тицькі
Р.	славу́тицького	славу́тицького	славу́тицької	славу́тицьких
Д.	славу́тицькому	славу́тицькому	славу́тицькій	славу́тицьким
З. (^іст./_неіст.)	славу́тицького (іcт.) славу́тицький (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	славу́тицьке	славу́тицьку	славу́тицьких (іст.) славу́тицькі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	славу́тицьким	славу́тицьким	славу́тицькою	славу́тицькими
М.	славу́тицькім славу́тицькому	славу́тицькім славу́тицькому	славу́тицькій	славу́тицьких

сла-ву́-тиць-кий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -славути-; суфікс: -цьк; закінчення: -ий.

геогр. що стосується міста Славутича, зв’язаний з ним. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

славутицький