слащавий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | слаща́вий | слаща́ва | слаща́ве | слаща́ві |
Р. | слаща́вого | слаща́вої | слаща́вого | слаща́вих |
Д. | слаща́вому | слаща́вій | слаща́вому | слаща́вим |
З. | слаща́вого (іcт.) слаща́вий (неіст.) |
слаща́ву | слаща́ве | слаща́вих (іст.) слаща́ві (неіст.) |
О. | слаща́вим | слаща́вою | слаща́вим | слаща́вими |
М. | слаща́вім слаща́вому |
слаща́вій | слаща́вім слаща́вому |
слаща́вих |
сла-ща́-вий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -слащ-; суфікс: -ав; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [slɐˈʃt͡ʃɑu̯ei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Прикметник слащавий, зафіксований у шеститомному УРС, семантично мотивується прикметником, а структурно – іменником сласть, який у сучасній українській мові уже не вживається. Втративши своє мотивуюче, дериват слащавий почав вживатися рідше, переважно в розмовному мовленні, і в 11-титомному СУМ, а також пізніших виданнях словників не фіксується. [Іщук]
Переклад[ред.]
Список перекладів | |