слащавий

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. слаща́вий слаща́ва слаща́ве слаща́ві
Р. слаща́вого слаща́вої слаща́вого слаща́вих
Д. слаща́вому слаща́вій слаща́вому слаща́вим
З. слаща́вого (іcт.)
слаща́вий (неіст.)
слаща́ву слаща́ве слаща́вих (іст.)
слаща́ві (неіст.)
О. слаща́вим слаща́вою слаща́вим слаща́вими
М. слаща́вім
слаща́вому
слаща́вій слаща́вім
слаща́вому
слаща́вих

сла-ща́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -слащ-; суфікс: -ав; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Прикметник слащавий, зафіксований у шеститомному УРС, семантично мотивується прикметником, а структурно – іменником сласть, який у сучасній українській мові уже не вживається. Втративши своє мотивуюче, дериват слащавий почав вживатися рідше, переважно в розмовному мовленні, і в 11-титомному СУМ, а також пізніших виданнях словників не фіксується. [Іщук]

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]