словотвірний
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | словотві́рний | словотві́рне | словотві́рна | словотві́рні |
| Р. | словотві́рного | словотві́рного | словотві́рної | словотві́рних |
| Д. | словотві́рному | словотві́рному | словотві́рній | словотві́рним |
| З. (іст./неіст.) | словотві́рного (іcт.) словотві́рний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}} |
словотві́рне | словотві́рну | словотві́рних (іст.) словотві́рні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}} |
| О. | словотві́рним | словотві́рним | словотві́рною | словотві́рними |
| М. | словотві́рнім словотві́рному |
словотві́рнім словотві́рному |
словотві́рній | словотві́рних |
сло-во-тві́р-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -слов-; інтерфікс: -о-; корінь: -твір-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- лінгв. що стосується {{{1}}}, зв’язаний з ним до словотвору. ◆ Вербовий М. В. Формування складу й розвиток словотвірної структури прислівників : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. Наук : 10.02.02. Київ, 1994. 14 с.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |