сміливий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. смі́ли́вий смі́ли́ва смі́ли́ве смі́ли́ві
Р. смі́ли́вого смі́ли́вої смі́ли́вого смі́ли́вих
Д. смі́ли́вому смі́ли́вій смі́ли́вому смі́ли́вим
З. смі́ли́вого (іcт.)
смі́ли́вий (неіст.)
смі́ли́ву смі́ли́ве смі́ли́вих (іст.)
смі́ли́ві (неіст.)
О. смі́ли́вим смі́ли́вою смі́ли́вим смі́ли́вими
М. смі́ли́вім
смі́ли́вому
смі́ли́вій смі́ли́вім
смі́ли́вому
смі́ли́вих

смі́-ли́в-ий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -сміл-; суфікс: -ив; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. який не знає страху, не боїться небезпеки, відважний, хоробрий. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Неначе птахи чорні в гаї, Козацтво сміливе літає (Шевченко І, 1951, 202).
  2. який не боїться труднощів, невдач, перешкод, рішучий [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ В «Тюремних сонетах» Франко кинув сміливий виклик суспільству (Рильський Х 1962, 26).
  3. не боязкий, не соромливий у поводженні з іншими [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Соломія була така проворна і смілива, що нікого не минала своїм язиком (Н.-Лев., VІ, 1966, 304).
  4. який різко відрізняється від інших [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Що таке за молодиця… дивитись на ту красу не випускаючи з очей, та самому всміхатись на ту красу сміливу та веселу (Вовчок, І, 1955, 243).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]