Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	сміхови́нний	сміхови́нна	сміхови́нне	сміхови́нні
Р.	сміхови́нного	сміхови́нної	сміхови́нного	сміхови́нних
Д.	сміхови́нному	сміхови́нній	сміхови́нному	сміхови́нним
З.	сміхови́нного (іcт.) сміхови́нний (неіст.)	сміхови́нну	сміхови́нне	сміхови́нних (іст.) сміхови́нні (неіст.)
О.	сміхови́нним	сміхови́нною	сміхови́нним	сміхови́нними
М.	сміхови́ннім сміхови́нному	сміхови́нній	сміхови́ннім сміхови́нному	сміхови́нних

смі-хо-ви́н-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -сміх-; суфікси: -ов -ин -н; закінчення: -ий.

що викликає сміх; посмішний. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Сам він не страшний. Він в надто недолуга і сміховинна політична фігура.

Найтісніша спорідненість

Список перекладів