спеціальний

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. спеціа́льний спеціа́льна спеціа́льне спеціа́льні
Р. спеціа́льного спеціа́льної спеціа́льного спеціа́льних
Д. спеціа́льному спеціа́льній спеціа́льному спеціа́льним
З. спеціа́льного (іст.)
спеціа́льний (неіст.)
спеціа́льну спеціа́льне спеціа́льних (іст.)
спеціа́льні (неіст.)
О. спеціа́льним спеціа́льною спеціа́льним спеціа́льними
М. на/в спеціа́льнім
на/в спеціа́льному
на/в спеціа́льній на/в спеціа́льнім
на/в спеціа́льному
на/в спеціа́льних

спе-ці-а́ль-ний

Прикметник, прикметникове відмінювання 1*a.

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Признач. виключно для кого-, чого-небудь; який має особливе призначення. ◆ Спеціальний випуск газети.
  2. Який чимсь вирізняється з-поміж інших; не такий, як інші; особливий. ◆ немає прикладів застосування.
  3. рідк. Який відзначається більшою, ніж звичайно, мірою свого вияву.
    ◆ Спеціа́льна педаго́гіка — наука про виховання і навчання дітей з вадами психофізичного розвитку.
    ◆ Спеціа́льний кореспонде́нт — співробітник газети, журналу і т. ін., якого редакція посилає куди-небудь із певним завданням.
    ◆ Спеціа́льні шко́ли — навчально-виховні установи для дітей з вадами психофізичного та фізичного розвитку.
  4. Який стосується окремої галузі науки, техніки, мистецтва і т. ін.; признач. для спеціалістів у цій галузі.
    ◆ Спеціа́льна осві́та — освіта (вища або середня), що дає певну спеціальність.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]