стверджувально-заперечний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | стве́рджувально-запере́чний | стве́рджувально-запере́чна | стве́рджувально-запере́чне | стве́рджувально-запере́чні |
Р. | стве́рджувально-запере́чного | стве́рджувально-запере́чної | стве́рджувально-запере́чного | стве́рджувально-запере́чних |
Д. | стве́рджувально-запере́чному | стве́рджувально-запере́чній | стве́рджувально-запере́чному | стве́рджувально-запере́чним |
З. | стве́рджувально-запере́чного (іcт.) стве́рджувально-запере́чний (неіст.) |
стве́рджувально-запере́чну | стве́рджувально-запере́чне | стве́рджувально-запере́чних (іст.) стве́рджувально-запере́чні (неіст.) |
О. | стве́рджувально-запере́чним | стве́рджувально-запере́чною | стве́рджувально-запере́чним | стве́рджувально-запере́чними |
М. | стве́рджувально-запере́чнім стве́рджувально-запере́чному |
стве́рджувально-запере́чній | стве́рджувально-запере́чнім стве́рджувально-запере́чному |
стве́рджувально-запере́чних |
стве́р-джу-валь-но-за-пе-ре́ч-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -стверджув-; корінь: -запереч-; суфікси: -ально-н-; закінчення: -ий
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ◆ речення за характером вираження відношення до дійсності: стверджувальне, заперечне чи стверджувально-заперечне.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |