стверджувально-заперечний

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. стве́рджувально-запере́чний стве́рджувально-запере́чна стве́рджувально-запере́чне стве́рджувально-запере́чні
Р. стве́рджувально-запере́чного стве́рджувально-запере́чної стве́рджувально-запере́чного стве́рджувально-запере́чних
Д. стве́рджувально-запере́чному стве́рджувально-запере́чній стве́рджувально-запере́чному стве́рджувально-запере́чним
З. стве́рджувально-запере́чного (іcт.)
стве́рджувально-запере́чний (неіст.)
стве́рджувально-запере́чну стве́рджувально-запере́чне стве́рджувально-запере́чних (іст.)
стве́рджувально-запере́чні (неіст.)
О. стве́рджувально-запере́чним стве́рджувально-запере́чною стве́рджувально-запере́чним стве́рджувально-запере́чними
М. стве́рджувально-запере́чнім
стве́рджувально-запере́чному
стве́рджувально-запере́чній стве́рджувально-запере́чнім
стве́рджувально-запере́чному
стве́рджувально-запере́чних

стве́р-джу-валь-но-за-пе-ре́ч-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -стверджув-; корінь: -запереч-; суфікси: -ально-н-; закінчення: -ий

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ◆ речення за характером вираження відношення до дійсності: стверджувальне, заперечне чи стверджувально-заперечне.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]