суспільно-мовний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | суспі́льно-мо́вний | суспі́льно-мо́вна | суспі́льно-мо́вне | суспі́льно-мо́вні |
| Р. | суспі́льно-мо́вного | суспі́льно-мо́вної | суспі́льно-мо́вного | суспі́льно-мо́вних |
| Д. | суспі́льно-мо́вному | суспі́льно-мо́вній | суспі́льно-мо́вному | суспі́льно-мо́вним |
| З. | суспі́льно-мо́вного (іcт.) суспі́льно-мо́вний (неіст.) |
суспі́льно-мо́вну | суспі́льно-мо́вне | суспі́льно-мо́вних (іст.) суспі́льно-мо́вні (неіст.) |
| О. | суспі́льно-мо́вним | суспі́льно-мо́вною | суспі́льно-мо́вним | суспі́льно-мо́вними |
| М. | суспі́льно-мо́внім суспі́льно-мо́вному |
суспі́льно-мо́вній | суспі́льно-мо́внім суспі́льно-мо́вному |
суспі́льно-мо́вних |
сус-пі́ль-но-мо́в-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: су-; корінь: -спіль-; суфікси: -н-о; корінь: -мов-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ◆ Основоположником нової української літературної мови є Тарас Шевченко, який своїм творчим подвижництвом підніс її на високий рівень суспільно-мовної та словесно-художньої культури. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова. 3-тє вид., доповнене. — X.: Торсінг, 2003.- 448 с. 966-670-136-7.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів’я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |