суспільно-мовний
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | суспі́льно-мо́вний | суспі́льно-мо́вне | суспі́льно-мо́вна | суспі́льно-мо́вні |
| Р. | суспі́льно-мо́вного | суспі́льно-мо́вного | суспі́льно-мо́вної | суспі́льно-мо́вних |
| Д. | суспі́льно-мо́вному | суспі́льно-мо́вному | суспі́льно-мо́вній | суспі́льно-мо́вним |
| З. (іст./неіст.) | суспі́льно-мо́вного (іcт.) суспі́льно-мо́вний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}} |
суспі́льно-мо́вне | суспі́льно-мо́вну | суспі́льно-мо́вних (іст.) суспі́льно-мо́вні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}} |
| О. | суспі́льно-мо́вним | суспі́льно-мо́вним | суспі́льно-мо́вною | суспі́льно-мо́вними |
| М. | суспі́льно-мо́внім суспі́льно-мо́вному |
суспі́льно-мо́внім суспі́льно-мо́вному |
суспі́льно-мо́вній | суспі́льно-мо́вних |
сус-пі́ль-но-мо́в-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: су-; корінь: -спіль-; суфікси: -н-о; корінь: -мов-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- ◆ Основоположником нової української літературної мови є Тарас Шевченко, який своїм творчим подвижництвом підніс її на високий рівень суспільно-мовної та словесно-художньої культури. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова. 3-тє вид., доповнене. — X.: Торсінг, 2003.- 448 с. 966-670-136-7.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Прислів’я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |