убитий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Після слів, що закінчуються на голосний, уживають відміни вбитий.

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Прикметник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дієприкметник пасивного минулого часу до убити I 1, 4 - 7
    1. безос. присудк. сл.
    2. у знач. ім. той (та), кого позбавили життя ◆ Убитий горем.
  2. у знач. прикм., перен. пригнічений, засмучений
    1. який виражає пригніченість, засмученість
  3. у знач. прикм. уторований (про дорогу, стежку) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]