Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	увікові́чнений	увікові́чнене	увікові́чнена	увікові́чнені
Р.	увікові́чненого	увікові́чненого	увікові́чненої	увікові́чнених
Д.	увікові́чненому	увікові́чненому	увікові́чненій	увікові́чненим
З. (^іст./_неіст.)	увікові́чненого увікові́чнений	увікові́чнене	увікові́чнену	увікові́чнених увікові́чнені
О.	увікові́чненим	увікові́чненим	увікові́чненою	увікові́чненими
М.	увікові́чненому увікові́чненім	увікові́чненому увікові́чненім	увікові́чненій	увікові́чнених

у-ві-ко-ві́ч-не-ний

Пасивний дієприкметник.

Корінь: -увіковічнений-.

дієприкм. минулого часу, пасивного стану до увіковічити . ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Від ??

Список перекладів