увільнений

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	уві́льнений	уві́льнене	уві́льнена	уві́льнені
Р.	уві́льненого	уві́льненого	уві́льненої	уві́льнених
Д.	уві́льненому	уві́льненому	уві́льненій	уві́льненим
З. (іст./неіст.)	уві́льненого уві́льнений	уві́льнене	уві́льнену	уві́льнених уві́льнені
О.	уві́льненим	уві́льненим	уві́льненою	уві́льненими
М.	уві́льненому уві́льненім	уві́льненому уві́льненім	уві́льненій	уві́льнених

у-ві́ль-не-ний

Пасивний дієприкметник.

Префікс: у-; корінь: -віль-; суфікси: -н-ен; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА : [ʊu̯ʲilʲnenei̯] (одн.), [ʊu̯ʲilʲnenʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм., рідк. дієприкм. минулого часу, пасивного стану до увільнити . ◆ Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: увільнений