Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	уривчастий	уривчасте	уривчаста	уривчасті
Р.	уривчастого	уривчастого	уривчастої	уривчастих
Д.	уривчастому	уривчастому	уривчастій	уривчастим
З. (^іст./_неіст.)	уривчастого (іcт.) уривчастий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	уривчасте	уривчасту	уривчастих (іст.) уривчасті (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	уривчастим	уривчастим	уривчастою	уривчастими
М.	уривчастім уривчастому	уривчастім уривчастому	уривчастій	уривчастих

у-рив-час-тий

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: у-; корінь: -рив-; суфікс: -част; закінчення: -ий.

який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Розповідь його була уривчаста. Раз по раз він замовкав і, завмерши, дивився в простір. М. Трублаїні

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів