Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	хазяйнови́тий	хазяйнови́те	хазяйнови́та	хазяйнови́ті
Р.	хазяйнови́того	хазяйнови́того	хазяйнови́тої	хазяйнови́тих
Д.	хазяйнови́тому	хазяйнови́тому	хазяйнови́тій	хазяйнови́тим
З. (^іст./_неіст.)	хазяйнови́того (іcт.) хазяйнови́тий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	хазяйнови́те	хазяйнови́ту	хазяйнови́тих (іст.) хазяйнови́ті (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	хазяйнови́тим	хазяйнови́тим	хазяйнови́тою	хазяйнови́тими
М.	хазяйнови́тім хазяйнови́тому	хазяйнови́тім хазяйнови́тому	хазяйнови́тій	хазяйнови́тих

ха-зяй-но-ви́-тий

Прикметник, відмінювання 1a.

Суфікси: -ов -ит; закінчення: -ий.

^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Росіта — хазяйновита українська дівчина з Дніпропетровська. ◆ А як до влади прийшли більшовики, то почали сприяти ледарям і голодранцям; натомість хазяйновиті селяни були оголошені «куркулями» і, віднесені до асоціальних елементів у суспільстві, стали «ворогами народу» і вигнанцями зі своєї землі, яку обробляли власними працьовитими руками.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів