хижий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	хи́жий	хи́же	хи́жа	хи́жі
Р.	хи́жого	хи́жого	хи́жої	хи́жих
Д.	хи́жому	хи́жому	хи́жій	хи́жим
З. (іст./неіст.)	хи́жого хи́жий	хи́же	хи́жу	хи́жих хи́жі
О.	хи́жим	хи́жим	хи́жою	хи́жими
М.	хи́жому хи́жім	хи́жому хи́жім	хи́жій	хи́жих

хи́-жий

Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.

Корінь: --.

Вимова

• • МФА: [ˈxɪʒei̯]

• прослухати вимову

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який їсть інших тварин (про звірів, тварин); кровожерливий ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. перен. який прагне наживи, жорстоко визискуючи кого-небудь, діючи як хижак (у 2 знач.) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: хижак прикметники: хижацький

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів