Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	церко́вний	церко́вне	церко́вна	церко́вні
Р.	церко́вного	церко́вного	церко́вної	церко́вних
Д.	церко́вному	церко́вному	церко́вній	церко́вним
З. (^іст./_неіст.)	церко́вного (іcт.) церко́вний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	церко́вне	церко́вну	церко́вних (іст.) церко́вні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	церко́вним	церко́вним	церко́вною	церко́вними
М.	церко́внім церко́вному	церко́внім церко́вному	церко́вній	церко́вних

цер-ко́в-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -церков-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

пов'язаний з церквою (у 1 знач.), з релігією, з богослужінням; встановлений, прийнятий церквою ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]}
у знач. ім. те, що належить до церковнослов'янської писемності ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]}
який належить церкві ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]}
який чинить, здійснює церква ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Церковний шлюб
про установу, яка відає справами церкви ^{[≈ 5]}^{[≠ 5]}^{[▲ 5]}^{[▼ 5]}
прикметник до церква 2 ^{[≈ 6]}^{[≠ 6]}^{[▲ 6]}^{[▼ 6]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: церква, церквиця, церковник прикметники: всецерковний, церковноприходський прислівники: церковно

Від ??

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів