Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	цибулюва́тий	цибулюва́те	цибулюва́та	цибулюва́ті
Р.	цибулюва́того	цибулюва́того	цибулюва́тої	цибулюва́тих
Д.	цибулюва́тому	цибулюва́тому	цибулюва́тій	цибулюва́тим
З. (^іст./_неіст.)	цибулюва́того (іcт.) цибулюва́тий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	цибулюва́те	цибулюва́ту	цибулюва́тих (іст.) цибулюва́ті (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	цибулюва́тим	цибулюва́тим	цибулюва́тою	цибулюва́тими
М.	цибулюва́тім цибулюва́тому	цибулюва́тім цибулюва́тому	цибулюва́тій	цибулюва́тих

ци-бу-лю-ва́-тий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -цибул-; суфікс: -юват; закінчення: -ий.

розм. те ж саме, що цибулястий. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів