цимбрований

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	цимбро́ваний	цимбро́ване	цимбро́вана	цимбро́вані
Р.	цимбро́ваного	цимбро́ваного	цимбро́ваної	цимбро́ваних
Д.	цимбро́ваному	цимбро́ваному	цимбро́ваній	цимбро́ваним
З. (іст./неіст.)	цимбро́ваного цимбро́ваний	цимбро́ване	цимбро́вану	цимбро́ваних цимбро́вані
О.	цимбро́ваним	цимбро́ваним	цимбро́ваною	цимбро́ваними
М.	цимбро́ваному цимбро́ванім	цимбро́ваному цимбро́ванім	цимбро́ваній	цимбро́ваних

цим-бро́-ва-ний

Пасивний дієприкметник.

Корінь: -цимбр-; суфікс: -ован; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [t͡semˈbrɔu̯ɐnei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. такий, що має цимбриння. ◆ Цимбрований зруб

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цимбрований