Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	цнотли́вий	цнотли́ве	цнотли́ва	цнотли́ві
Р.	цнотли́вого	цнотли́вого	цнотли́вої	цнотли́вих
Д.	цнотли́вому	цнотли́вому	цнотли́вій	цнотли́вим
З. (^іст./_неіст.)	цнотли́вого (іcт.) цнотли́вий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	цнотли́ве	цнотли́ву	цнотли́вих (іст.) цнотли́ві (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	цнотли́вим	цнотли́вим	цнотли́вою	цнотли́вими
М.	цнотли́вім цнотли́вому	цнотли́вім цнотли́вому	цнотли́вій	цнотли́вих

цнот-ли́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -цнот-; суфікс: -лив; закінчення: -ий.

доброчесний, сповнений чеснот. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. сповнений чистоти, невинності. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. який відбиває душевну чистоту (про вигляд, вираз обличчя, погляд і т. ін.). ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
який не втратив невинності, непорочності. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

доброчесний, сповнений чеснот

сповнений чистоти, невинності

який відбиває душевну чистоту

який не втратив невинності, непорочності