цілий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Прикметник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. такий, від якого нічого не відділено, не відокремлено; не розділений, не роздроблений
    1. наповнений до країв, по вінця; повний
    2. який не був у користуванні, не початий
    3. у повному складі, без винятку
    4. весь від початку до кінця (про певний проміжок часу)
    5. узятий повністю (про предмети, явища, простір і т. ін.)
    6. діал. увесь (про людину)
    7. у сполуч. з ім. означає вищий ступінь виявлення якості, стану і т. ін
    8. указує на величину, значущість чого-небудь
      1. при кількісних позначеннях
      2. при позначенні сукупності яких-небудь предметів, істот, дій
      3. при позначенні складності змісту чого-небудь
  2. не пошкоджений, не попсований, не зруйнований (про предмети)
    1. не зношений, не драний (про одяг, взуття і т. ін.)
    2. який зберігся, залишився
  3. не покалічений, не поранений, здоровий
    1. живий, не вбитий ◆ Цілий і неушкоджений.
  4. який не пропав, не зник
  5. який відзначається єдністю, цілісністю
    1. у знач. ім. сукупність чого-небудь як щось єдине
  6. схожий на що-небудь за своїм значенням, важливістю
    1. розм. те саме, що справжній 2
  7. Шаблон:мат. який не містить дробу ◆ Ціла величина. Ціле число.
    1. у знач. ім. число, яке не містить дробу ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]